Правдиві туалетні історії власників левреток

Привчання левретки до туалету відбувається як у всіх маленьких порід собак (пелюшка, вулиця). Про це в нас є окрема стаття. Але левретки не були б левретками, якби не мали свої фішки та особливості.

Ми попросили власників наших левреток та знайомих поділитися своїми чесними історіями. Ось що з цього вийшло! Текстів багато, але майбутнім власникам левреток дуже раджу прочитати, щоб знати до чого готуватися. Тут і досвід, і корисні лайфхаки, і поради, а ще трохи гумору :)

Олена, два хлопчики левретки

«Наш Еня ходив на пелюшку з самого першого дня, як приїхав. Дуже старався і ніколи не промахувався. Міг спочатку відкласти какашку поруч з пелюшкою, але ми потім зрозуміли, що йому просто замало місця (він розподіляв ці справи подалі :) Ми стали стелити 2 пелюшки і проблема вирішилась. Ходити на вулиці в туалет він також став одразу, без танців з бубном. Але ми взяли його влітку і гуляти на вулиці було приємно. А ще мабуть тому, що він дуже впевнений в собі (порівняно з другим нашим хлопчиком, який не одразу став ходити в туалет на вулиці).

Даня - наш другий хлопчик (на 4 місяці молодший за Еню) був не такий впевнений в собі. Міг напісяти на диван, старався на пелюшку, але промахи були. З часом все налагодилося. На вулиці став робити всі справи повторюючи за Енею.

Ми працюємо і наші хлопці залишаються вдома на 8-9 годин. Лежить чергова пелюшка, якою користується Даня (також він на неї ходить в 5 ранку, не може довго терпіти). А от Еня без проблем терпить і ходить в туалет тільки на вигулах.

Якось ми і не чули про страх розлуки в левреток, коли заводили їх. Наші хлопці просто залишались вдома і все. Ми добре гуляємо вранці, маємо можливість дати їм вільно набігатись, і після такого активного ранку вони більшу половину дня сплять. Увечері знову гарно гуляємо, ходимо разом до магазину, можемо повечеряти з ними в кафе… На вихідних ми зазвичай виїжджаємо на природу (любимо досліджувати нові гарні місця і проводимо там цілий день). Думаю їм вистачає активності зранку, ввечері та на вихідних, а будні дні в них сприймаються як час відпочинку. Трохи нудно, ну що зробиш. Ми теж на роботі не розважаємось :)

Ми перепробували різні пелюшки, як одноразові так і багаторазові. В решті решт повернулись до тих, з яких починали - багаторазові U-tek. Гарно поглинають і вологу і запах, дуже довго не промокають. Нашим першим «утекам» вже 3 роки і вони все ще майже не промокають (уявіть скільки раз за цей час вони були випрані в машинці).”

Ніна, два хлопчики левретки

«Арні - це перший левретка, якого я привчала до пелюшки з самого початку. Хоча він й ходив на пелюшку в розпліднику. Але новий дім. Є нюанси. Вранці після сну, після їди підносила його до пелюшки та чекала, доки сходить. На пелюшці стояла та стоїть бутиль з водою. Щоб було на що підняти лапку.

Цікаво, що Арні з'явився у нас, коли дорослому левретці Дані було вже 7 років. Даня не був привчений до пелюшки. Але дивлячись на цуценя він сам навчився ходити на пелюшку. Це стало дуже в нагоді, коли в Дані діагностували ниркову недостатність. І він приймав сечогінні препарати.Тоді пелюшки у мене йшли з неймовірною швидкістю. Пелюшки завжди лежали в кімнаті в одному місці. Поки Арні був здоровий та дорослий, то майже не користався з них. Міг сходити вночі.

Наразі Арні старенькій. З неприємною хворобою. Користується пелюшками активно. І я щаслива, що колись витратила свій час на його навчання“

Марина, хлопчик левретка

«Мій Брют почав ходити з малечку на пелюшку, просто намочила пелюшку в його сечу, коли він сходив на паркет🙈 і підносила його до пелюшки час від часу. А коли пісяв не там, то я імітувала рик(😅🤭🤦‍♀️) типу сварила, показувала на місце де він це зробив, і потім підносила пелюшку і казала іншим тоном, похвальним. Як не смішно, але він розумів чому я гарчу на нього))) і досить швидко робив там де потрібно це. А також, коли він почав робити це правильно, то я хвалила його, гладила і давала вкусняху.

Пелюшку для ходіння по серйозним справам поклали окремо, бо він ходить на різні, розмежовує ці справи. І какати він віддає перевагу в якомусь закутку, якщо пелюшку лишити у всіх на очах, зробить це на підлог, там де йому комфортно.

Щеням він переважно ходив туалет на пелюшки вдома, всю осінь/зиму (взяли його в кінці літа). Міг попісяти на вулиці, але холод йому не подобався і все ніс в квартиру. А після місяців 9-10 ходить майже завжди на вулицю (8, 15 , 19 година), якщо тільки сильний дощ, чи холод, може принести в квартиру🙈навіть якщо тільки з вулиці прийшов, але чергова пелюшка на цей випадок в нас завжди є. Ну і якщо з якихось причин не вигуляли вдень, то може теж на пелюшку піти.»

Настя, дівчинка левретка

«На пелюшку без проблем навчилась за пару тижнів, просто розстелили по всій квартирі пелюшки і по одній кожен день забирали.

А от до вулиці важкувато

Вік, коли хотілось би привчати припав на зиму, а левретки ой як не люблять холод. Вона навіть рухатись на вулиці не хотіла😅

Проте до команди «туалет» почали привчати одразу. Просто казали «туалет» як тільки вона починала пісяти чи какати))

До туалету на вулицю почали привчати, коли їй було аж 9 місяців. Як тільки милилась сходити, одразу виводила на вулицю. Перший тиждень було більше 8 виходів за день і кожного разу вона могла і какати😅😅😅

Завдяки команді і моїй наполегливості, за місяць ми дійшли до прогресу 3-4 рази в день, при цьому на пелюшку вона ходила тільки вночі.

Зараз ми ходимо 2-3 рази в день на вулицю, при чому пелюшка лежить вдома досі. Вона може сходити туди вночі, і то рідко.

Єдині періоди вееееличезних туалетних казусів у нас в період тічки. Там пральна машинка працювала на всю🙈.

Доречі, у нас була проблема, що Бет любить сідати прям на краєчку пелюшки, і часто більшість попадало на підлогу, затікало під пелюшку і це був жах

Купили туалет з бортиками , і проблема вирішилась

Для власників цуциків може бути корисно, не один раз бачила таку поведінку в левреток

Моя навіть на дворі на краєчок землі сідає))))”

Юля, хлопчик левретка

«У нас как-то всё легко было с туалетом: на пелёнку сходил в первый же вечер, на улице первый раз пописал где-то через полторы недели, покакал — недели через три. До 4 месяцев он более-менее привыкал к улице: было, конечно, страшновато прям везде ходить в туалет, но сейчас с этим проблем нет — готов пометить каждый куст на улице 😁.

На пелёнку ходит, иногда правда на край и всё вокруг мокрое (но это редко). Гуляем 3–4 раза в день. Спит в основном целую ночь,редко просыпается сходить в туалет. Поездку в 5 часов в поезде выдержал спокойно, в туалет не ходил.»

Валентина, хлопчик левретка

«Коли ми взяли Лео, він уже знав, що туалет має бути на пелюшку. Але робив це так, що все навколо теж було мокре 😅.

Ми купили туалет із решіткою та стовпчиком. Та Лео відмовився - лапкам було незручно ставати на решітку. Тоді я порізала пелюшку на частини й клала невеличкий шматочок збоку решітки. Це спрацювало. Стовпчик виявився непотрібним.

Бувало, що Лео «мітив» диван, ліжко чи подушки.

Навесні ми його привчили робити справи на вулиці.

Після кастрації все стало ще простіше: ніяких «міток» удома, туалет - тільки на прогулянці. Якщо хоче - підходить до дверей і шкрябає. А якщо вже дуже треба, приходить і розповідає про це нам сам 😂

Графік приблизно такий: 7:30, 10:00, 13:00, 16:00, 19:00. О 21:30 він зазвичай не проситься, але я все одно виводжу, щоб вранці міг довше поспати. Довших періодів між вигулами ми не робимо. У нас прямо біля будинку є поле для вигулу, тож простіше одразу вивести, коли проситься. Але думаю, якби нікого не було вдома, то він би все ж таки тримався.

І ще цікавий момент: щоб зробити свої справи в новому місці, Лео обов’язково шукає траву. Це було справжнім квестом, коли ми їхали автобусом з України в Литву - у Львові на вокзалі довелося терміново шукати клаптик трави 😅»

Ангеліна, дівчинка левретка

«Цири уже умела на пеленку ходить когда ее забрала❤️ спасибо большое за это Ганні🥰

Пару раз мимо було, але це нормально ж для цуценя в новому домі. Коли в неї почалась тічка - от тоді почався кошмар, в нас всі мʼякі меблі обпісяні, і нічого не працювало 😅 тобто сварити якщо спалив на місті злочину не було сенсу

Спрацював пряник, а не кнут, коли вона пісяла на пелюшку до ми з хлопцем дуже гучно вдвох її хвалили, гладили, давали смаколик, ну прям це було свято))) і їй подобалась похвала, от вона так і перестала це робити на ліжко/диван. Якщо забували декілька днів хвалити - знову йшла пісяла на ліжко😅 тому пропускати не можна було)))

Але тічка пройшла і все стало норм.

Вона ходить і вдома і на вулиці в туалет. Типу вдома є пелюшка, коли вона хоче - ходить. Коли на вулиці - там теж ходить. Бо в нас немає режиму для прогулянок чіткого

Що можу порекомендувати - не економити на пелюшках

Я купляла з атб пелюшки звичайні по 50 грн 5 шт, бо це ж дорого здавалось 200+ грн за 10 шт в зоомагазині, популярна фірма AnimAll з активованим вугіллям. А потім я якось придбала їх, і це зовсім інший рівень, одразу купляю тепер пачку 50 шт, дууууууже надовго вистачає, вони вологу просто моментально впитують, не протікають, не ковзають (є ліпучки)

Прям супер, одна пелюшка спокійно може лежати 2 дні і більше у дорослої собаки, я просто 💩 викидаю, а вологу воно поглинає дуже круто. “

А еще она когда писяет крутится на одной лапе

Прям круги рисует 😂но только на улице

Не знаю что это за обряды или танцы такие, но очень забавно

Хорошо что дома так не делает, иначе было бы мимо пеленки))»

Анна, дівчинка левретка

«Моя не ходила на серые пеленки, грызла их постоянно даже если хорошо проклеить

С белыми задалось как то лучше, они шли без фиксаторов к полу но ни одна не была съедена🫣

Тоже была проблема что садится на самый краюшек пеленки и под неё затекает, решила абсолютно случайным способом

Выбрала не те пеленки в епицентре, теперь белые с синими краями наши любимые, беру упаковкой.

Классно помог еще спрей именно этой фирмы.»

Анна, хлопчик левретка

«У нас с туалетом було важко. Пелюшку довго шукав, не могли ми їй знайти правильне місце. Врешті решт знайшли на балконі, але дуже рано я його почала перевчати з неї на вулицю. Тут повстало питання що на вулиці йому теж було важко - усе лякало,не міг розслабитись і ніс додому. Так у нас було до 5ти місяців десь. Перевчилися,вже терпів але почалась історія з «безпечним кущем». Умовно,ми могли бути в міському парку де не гучно або у лісі - терпить до рідного куща, під яким він звик ходити в туалет, 6-7 год. Ніякі благання,спреї для запаху не допомогли. Пройшло ось буквально 4 міс назад коли він став максимально впевненим на дворі,але все рівно трапляється таке що терпить навіть на дворі до якогось свого місця. А яке це місце має бути я так і не можу зрозуміти.

Асфальт не любить,стовпи також. Дерева,ліс і трава але нажаль не завжди є такі умови.

Я кожен раз думаю за довгі подорожі і як нам з ними бути (до Індії або Америки) де в аеропорту є майданчики для вигулу. Розумію що мій буде до самого Гоа терпіти і там тільки під пальмою сяде)))

Ми ось були у друзів,у них сад і подвірʼя з терасою. Умовно випустили і роби собі справі але ж ні,він думає що це продовження будинку і відмовляється,чекає прогулянку і піде лише у лісі і там де вже сходив.»

Стаття буде поповнюватись з надходженням нових історій…