Щоденне життя з левреткою
- Lesia Smykovska
- 16 квіт.
- Читати 2 хв
Маленька елегантна тінь, яка всюди за тобою.
Якщо вам пощастило жити з левреткою, ви знаєте — це не просто собака, а маленький оксамитовий сусід із великими очима й ще більшою особистістю. Життя з левреткою — це унікальне поєднання витонченості, кумедності й постійної гри під назвою «де в домі найтепліше місце?»
Ранкова рутина: повільний, затишний початок
Левретки — точно не жайворонки. Чекайте повільного потягування, глибокого зітхання та категоричної відмови залишати теплу ковдру. Вони із задоволенням просплять ваш будильник, визирнувши з-під ковдри лише тоді, коли впевнені, що надворі не холодно.
Прогулянки: ніжний танець переконань
Вивести левретку на вулицю — особливо в холод або дощ — це як укласти угоду. У гру вступають теплі курточки та підбадьорливі промови. Вони дуже чутливі й охайні, тому комфорт і правильний момент — це все.
Щоденні справи: спринти та дрімота
Попри свою витончену зовнішність, левретки — це маленькі ракети. Гарний забіг по вітальні або веселі побігеньки у парку — і на сьогодні їм досить. А далі? Повернення до улюбленого заняття: сон у променях сонця, заривання в ковдри або скручування клубочком у вас на колінах, мов булочка з корицею.
Постійна компанія
Левретки обожнюють товариство. Якщо ви працюєте з дому — приготуйтеся до того, що вони будуть або поруч із вами, або прямо на вас — увесь день. Вийдете з кімнати — підуть слідом. Підете до ванної? Вони теж там. Ви ніколи не будете самотні, але можете бути трохи перегрітими :)
Їжа та ласощі
Левретки зазвичай не вибагливі в їжі, але їхні чутливі шлунки краще сприймають якісний, легко засвоюваний корм. Вони обожнюють смаколики — особливо маленькі, хрусткі або шматочки вареної курки — і швидко запам’ятовують всі ритуали, пов’язані з перекусами.
Вечірній релакс
Увечері — час обіймів. Вони захочуть бути під ковдрою, обов’язково торкаючись до вас — дивитися телевізор або дрімати, поки ви читаєте. Їм мало просто бути поруч. Вони хочуть бути на вас.
Ніч: ковдрові тунелі
Уночі ваше ліжко стає їхнім. Вони зариваються, копають тунелі й зрештою знаходять найтепліше місце — зазвичай під ковдрою, впритул до вашої спини або живота. Опір марний: Левретка спатиме там, де їй захочеться.
Наостанок
Жити з італійським хортом — це як мати маленьку тінь із шовковистою шерстю, глибокими почуттями та величезною потребою в теплі й любові. Вони витончені та шляхетні в одну мить, і незграбні та кумедні — в наступну. Кожен день приносить сміх, обійми й погляди, що западають в саме серце. Якщо вам пощастило поділити життя левреткою, ви знаєте: подібного не буває.
Comments